Головна сторінка

ОПИС ДОСВІДУ

          Вокальне мистецтво відіграє важливу роль у музично-естетичному вихованні дітей. Музика займає важливе місце в житті людини, а для дітей стає способом вираження особистості, своїх емоцій і почуттів. Спів несе в собі великий виховний потенціал та сприяє фізичному і духовному розвитку учнів.

         Робота вокального  гуртка є надзвичайно актуальною, оскільки сучасна естрадна пісня стала найпопулярнішим музичним жанром. Під час занять у колективі учні отримують необхідні знання у галузі світової та української культури, акторські навички та навички вільного спілкування з аудиторією, уміння досконало володіти голосовим апаратом.

При зарахуванні до гуртка я в учнів перевіряю музичний слух, голос, відчуття ритму, музичну пам’ять. 

Заняття починаються з дихальних вправ, розспівування, що допомагає підготувати  голосовий  апарат. Діти вчать різноманітні вокальні вправи, працюють над артикуляцією та дикцією, вивчають нові пісні.

Навчання передбачає теоретичне ознайомлення вихованців з основними музичними, літературними та вокальними знаннями. Передбачається відпрацьовування техніки і чистоти інтонації, володіння голосом, сценічної майстерності, артикуляції та дикції, виразності співу, володіння мікрофоном під інструментальну фонограмму, навичків акторської майстерності. Вихованці вчаться виконувати самостійно  і в ансамблі музичні твори, що сприяє розширенню їх кругозору, формує знання з багатьох напрямків музичного мистецтва. В процесі занять в учнів розвивається музичний слух, відчуття ритму, удосконалюється вокальний спів та  координація слуху та голосу, розвивається вокально-технічні навички та правильнее вокальне дихання.     

Моє завдання є навчання правильному співу у всьому його комплексі: звукоутворення, ведення звуку, дихання, дикція. Під час роботи над чистотою інтонування одночасно слід вчити легкості, дзвінкості та звукочастотному вібрато, натуральності звучання голосу. Розкриваю творчу індивідуальність виконавця, прищеплюю культуру співу, оберігаю  підлітків від манірності й наслідування чи дублювання майстрів естради.

Пісня — не тільки музично-вокальний твір, але й літературний. Тому вихованці мають знати будову пісні, як літературного твору, як сфери емоційного життя людини, уміти емоційно переводити зміст тексту пісні у відповідні форми виразності.

Оскільки естрадний жанр, в якому ми найбільше працюємо, вимагає видовищності, особливе значення має робота над сценічним оформленням репертуару. При цьому використовується все для найповнішого розкриття художнього образу: пластика (танець або його елементи), театралізована дія тощо. Сценічним оформленням номерів  займаємося після засвоєння музично-вокального матеріалу.

Домагаємося свободи та невимушеності музично-рухових вправ. Окрім ритміки,  проводимо заняття з вивчення елементів сценічної дії у різних вправах, іграх, етюдах. Основне моє завдання — розвиток спостережливості, вольових якостей, уяви, творчої ініціативи, емоційної чутливості художньої вигадки, тому  об’єдную  весь концерт єдиною позитивною ідеєю, сценарієм , створюю концерт-виставу. Справжній  виконавець  повинен  бути насамперед  унікальним універсальним артистом, що зможе зі сцени подарувати глядачу не лише високе вокальне виконання, але і вміти донести образ та енергетику пісні, допомогти прожити маленьке життя за допомогою акторської майстерності, пластики та енергетики слова. Адже кожна пісня – це міні-спектакль, де головні дійові особи - актор і глядач.

Для успішної діяльності колективу дуже важливою є самостійна робота учнів, свідома, наполеглива, копітка праця. Учні  знайомитися з вітчизняною та зарубіжною класичною музикою, історичним розвитком естради, джазом, масовою піснею, творчістю композиторів, поетів-піснярів і виконавців. Організовувались регулярні відвідування концертів з наступним обговоренням.

Вибір репертуару — одне з головних моїх завдань, адже правильно підібраний репертуар сприятиме творчому зростанню колективу, визначить його творче обличчя, дозволить вірно розв’язувати виховні завдання. Репертуар повинен бути художньо якісним, сучасним, відповідати віковим особливостям виконавців, загальнолюдським морально-естетичним цінностям. Музичні стилі, манери та стилі виконання пісень повинні відповідати сюжету творів, індивідуальності учнів, їхнім вокальним та акторським здібностям, бути сучасними та модними. Створюючи репертуар,  керуюся наступними принципами: художньою цінністю, виховним значенням, доступністю музичного та літературного тексту, різноманітністю жанрової й музичної стилістики, мелодійністю, цікавістю, романтичністю, відповідністю віку виконавців, ритмічністю та рухливістю, логікою компоновки концертної програми або сольного виступу окремого виконавця.

Важливе місце у формуванні вокальної культури займають  виступи перед аудіторією (концерти, тематичні вечори тощо). Саме на сцені учні позбавляються психологічних  комплексів, таких як сором’язливість, почуття страху виступу перед аудіторією і глядачем; виступи сприяють формуванню впевненості в собі, підвищують самооцінку, учні розширюють свій кругозір і самореалізуються.                                             

Основне завдання передбачає індивідуальну роботу вихованців  під час підготовки до концертів та конкурсів. Вона організовується з вихованцями, які потребують удосконалення набутих умінь, навичок, підвищення майстерності відповідно до їх творчих здібностей, обдарованості, віку, психофізичних особливостей, стану здоров'я.

Перевіркою знань, умінь і навичок учнів є публічні виступи: концерти, участь у різноманітних конкурсах і фестивалях.