ТЕМА: ТРУДОВИЙ ДОГОВІР.

Вивчення нової теми:

Основним засобом реалізації громадянина України права на працю є трудовий договір.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, або фізичною особою, відповідно до якої працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник або фізична особа зобов'язаний виплачувати працівнику заробітну платню і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи (ст. 21 КЗпП України).

Сторонами трудового договору є найманий працівник з одного боку та робо­тодавець з іншого.

Працівник – це фізична особа, яка працює на підставі до­говору на підприємстві, установі або організації чи у фізичної особи, яка вико­ристовує найману працю.

Роботодавець - власник підприємства, установи або організації незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належ­ності  або уповноважений ним орган чи фізична особа, які відповідно до зако­но­давства використовують найману працю.

Змістом  трудового договору є умови, які визначають  права і обов¢язки  його сторін. Виділяють основні умови до яких належать: місце роботи, зміст ро­бо­­ти,  тривалість трудовох відносин, умо­­ви роботи і режим праці, оплату праці, час, з якого працівник  має стати до роботи. Можуть бути також і додаткові умови – це забезпе­чення житлом, транспортом для підвезен­н­­я на роботу  та певними  пільгами.

Форма укладання трудового договору може бути як усною, так і письмовою.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (КЗпПУ ст.24). В ряді ви­пад­ків це робити обов¢язково. Наприклад, при укладанні дого­вору з неповнолітнім, ­­при організованому наборі працівників, при укладанні дого­вору, що передбачає умо­ви підвищеного ризику для здоров¢я працівника, коли працівник наполягає на письмовій формі укладення договору, у випадках укладення контракту.

 Контракт є особливою формою укладання трудового договору. У контракті передбачають обсяги  пропонованої роботи та вимоги  до якості  і строків її ви­­­­­­­ко­нання, строки дії контракту, права, обов¢язки та взаємна відповідальність сто­рін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контр­акту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов¢язань з урахуванням специфіки  роботи, професійних особли­востей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи ро­бо­тодавця. У контракті можуть міститися додаткові вимоги як до роботодавця (умо­ви праці, заробітна плата), так і до працівника (якість роботи, її кількість і строки виконання), обумовлюються умови підвищення або зниження оплати праці  залежно від її якості та строків виконання.

У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення пра­цівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі  трудовий договір у державній службі зайнятості.

Укладення трудового договору оформляється  наказом чи розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу.

За строком укладання, виділяють такі види трудових договорів:

1)   Безстроковий (укладається на невизначений строк);

2)   Укладений на визначений строк (встановлюється за погодженням сторін);

3)   На час виконання певної роботи (заготівля насіння, збір урожаю тощо).

Для того, щоб пересвідчитися в тому, що працівник буде добросовісно ви­ко­­­­ну­­ва­ти дору­чену роботу можливе призначення для нього випробування. Строк випробу­ван­ня для робітників не може перевищувати 1 місяця, для інших кетего­рій – три місяці, а в окремих випадках для службовців, за згодою профспілкового органу, - шість місяців (КЗпП У ст., ст.26, 27).        

Про випробування і його строк зазначають у підписаному  трудовому до­го­ворі чи наказі (розпорядженні) про прийом. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу для осіб, які не досягли 18-річного віку, випускникам ПТУ і ВУЗів, звільненим у запас  з лав Збройних Сил, інвалідів, при переведен­ні працівника  на роботу в іншу місцевість чи на інше підприємство.  Про­­­­­тягом строку випробування роботодавець має право звільнити працівника. Коли ж строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вва­жається таким, що пройшов випробування і звільняти його, як такого, що не про­­­йшов випробування, уже не можна.

До вашої уваги відео. В ньому розповідається про наслідки,  якщо немає трудового договору і ви працевлаштувалися неофіційно.

 Завдання учням: опрацювати тему та законспектувати основні визначення.