ТЕМА: ТРУДОВИЙ ДОГОВІР.

Вивчення нової теми:

Основним засобом реалізації громадянина України права на працю є трудовий договір.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, або фізичною особою, відповідно до якої працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник або фізична особа зобов'язаний виплачувати працівнику заробітну платню і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи (ст. 21 КЗпП України).

Сторонами трудового договору є найманий працівник з одного боку та робо­тодавець з іншого.

Працівник – це фізична особа, яка працює на підставі до­говору на підприємстві, установі або організації чи у фізичної особи, яка вико­ристовує найману працю.

Роботодавець - власник підприємства, установи або організації незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належ­ності  або уповноважений ним орган чи фізична особа, які відповідно до зако­но­давства використовують найману працю.

Змістом  трудового договору є умови, які визначають  права і обов¢язки  його сторін. Виділяють основні умови до яких належать: місце роботи, зміст ро­бо­­ти,  тривалість трудовох відносин, умо­­ви роботи і режим праці, оплату праці, час, з якого працівник  має стати до роботи. Можуть бути також і додаткові умови – це забезпе­чення житлом, транспортом для підвезен­н­­я на роботу  та певними  пільгами.

Форма укладання трудового договору може бути як усною, так і письмовою.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (КЗпПУ ст.24). В ряді ви­пад­ків це робити обов¢язково. Наприклад, при укладанні дого­вору з неповнолітнім, ­­при організованому наборі працівників, при укладанні дого­вору, що передбачає умо­ви підвищеного ризику для здоров¢я працівника, коли працівник наполягає на письмовій формі укладення договору, у випадках укладення контракту.

 Контракт є особливою формою укладання трудового договору. У контракті передбачають обсяги  пропонованої роботи та вимоги  до якості  і строків її ви­­­­­­­ко­нання, строки дії контракту, права, обов¢язки та взаємна відповідальність сто­рін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контр­акту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов¢язань з урахуванням специфіки  роботи, професійних особли­востей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи ро­бо­тодавця. У контракті можуть міститися додаткові вимоги як до роботодавця (умо­ви праці, заробітна плата), так і до працівника (якість роботи, її кількість і строки виконання), обумовлюються умови підвищення або зниження оплати праці  залежно від її якості та строків виконання.

У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення пра­цівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі  трудовий договір у державній службі зайнятості.

Укладення трудового договору оформляється  наказом чи розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу.

За строком укладання, виділяють такі види трудових договорів:

1)   Безстроковий (укладається на невизначений строк);

2)   Укладений на визначений строк (встановлюється за погодженням сторін);

3)   На час виконання певної роботи (заготівля насіння, збір урожаю тощо).

Для того, щоб пересвідчитися в тому, що працівник буде добросовісно ви­ко­­­­ну­­ва­ти дору­чену роботу можливе призначення для нього випробування. Строк випробу­ван­ня для робітників не може перевищувати 1 місяця, для інших кетего­рій – три місяці, а в окремих випадках для службовців, за згодою профспілкового органу, - шість місяців (КЗпП У ст., ст.26, 27).        

Про випробування і його строк зазначають у підписаному  трудовому до­го­ворі чи наказі (розпорядженні) про прийом. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу для осіб, які не досягли 18-річного віку, випускникам ПТУ і ВУЗів, звільненим у запас  з лав Збройних Сил, інвалідів, при переведен­ні працівника  на роботу в іншу місцевість чи на інше підприємство.  Про­­­­­тягом строку випробування роботодавець має право звільнити працівника. Коли ж строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вва­жається таким, що пройшов випробування і звільняти його, як такого, що не про­­­йшов випробування, уже не можна.

До вашої уваги відео. В ньому розповідається про наслідки,  якщо немає трудового договору і ви працевлаштувалися неофіційно.

 Завдання учням: опрацювати тему та законспектувати основні визначення.

                              Дистанційне навчання 2020-2021

ТЕМА: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРУДОВОГО ПРАВА.

 Вивчення нового матеріалу:

    Важливою умовою життєдіяльності людей є праця, яка завжди є вольовою діяльністю, спрямованою на отримання і використання матеріальних благ. Праця  людини, її результати завжди цінувалися в суспільстві, визначали в ньому становище людини. Тільки завдяки праці люди можуть задовольнити свої матеріальні та моральні потреби. Тому праця становить єдність двох функцій: засобу до життя і сфери ствердження особи. Перша з цих функцій відбивається в орієнтації працівника на матеріальне задоволення потреб результатами своєї праці, друга – в орієнтації працівника на зміст праці, її відповідність внутрішнім запитам працівника, його моральне задоволення роботою.

Отже, більшість людей задовольняють свої потреби, заробляючи працею. Завдяки праці людей суспільство існує, розвивається, удосконалюється. Конституція України (ст.43) гарантує кожному право на працю. Кожна людина, яка реалізує право на працю, стикається з нормами трудового права.

Мотивація навчальної діяльності учнів:

Ви, учні професійно-технічної освіти, з моменту початку навчання в училищі вже вступили в трудові відносини. Так як, період навчання входить  у ваш загальний трудовий стаж (страховий стаж). Норми трудового законодавства -  не від’ємна частина вашої навчальної та трудової діяльність.  Трудовий договір – основа для вступу в трудові відносини, гарант  захисту ваших трудових прав.

Трудове право - одна з провідних галузей національного права Ук­раїни, яка регулює відносини, що виникають у про­цесі реалізації особою права на працю. 

Трудові правовідносини – відносини, що регулюються між працівником і роботодавцем і регулюється трудовим правом.

Ринкові перетворення, що відбуваються у нашій країні об’єктивно потребують вдосконалення правового забезпечення трудових відносин найманої праці. А тому трудове право, завдяки якому відбувається регулювання цих відносин, перебуває на стадії реформування. Існують трудові відносини та відносини праці, які виникають у повсякденному житті кожної людини, з метою забезпечення її нормального розвитку.

Найголовнішими джерелами трудового права є Конституція України та Кодекс законів про працю України, який набув чинності з 1 грудня 1971 року і сьогодні діє з деякими змінами і доповненнями. 

Завдання для учнів: опрацювати тему та законспектувати виділене.

 

 Тема : Конституційні права та свободи людини і громадянина. Основні обов’язки.

Мета: ознайомити з основними правами та свободами людини і громадянина, розкрити юридичний зміст окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина, конституційні обов’язки громадян України; розвивати вміння коментувати окремі статті II розділу Конституції України, пояснювати юридичний зміст окремих конституційних прав та свобод людини і громадяни, описувати конституційні обов’язки громадян України, аналізувати правові ситуації щодо дотримання чи порушення основних прав та свобод людини і громадянина; сприяти усвідомленню уявлення про необхідність реалізації громадянином конституційних прав і свобод і виконання обов’язків.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: дистанційний.

Хід уроку

І Організаційний момент

ІІ Оголошення теми та мети уроку

Перебіг уроку

Епіграф «Знання ваших прав – ваша сила»

(Василь Стус.)

III . Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Епіграфом до сьогоднішнього уроку я взяла вислів Василя Стуса «Знання ваших прав – ваша сила».

 Конституційні права, свободи і обов’язки називають основними тому, що вони визначають найбільш важливі, істотні відносини і зв’язки між громадянином і державою. Визнання державою прав і свобод людини і громадянина шляхом закріплення їх у конституції та інших законодавчих актах є першим і необхідним кроком до їх утвердження і реалізації.

    Тому цілком закономірно, що одним з перших розділів Конституції України є розділ II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» (ст. 21–68). Права і свободи визнаються не лише за громадянами України, а й за іншим особами, які проживають на її території (іноземцями), особами без громадянства. Потрібно зазначити, що обсяг прав і свобод,закріплених Основним Законом, не може бути зменшеним або звужений,вони не можуть бути скасовані.

Громадянські (особисті) права – можливості людей, що характеризують їхнє фізичне та біологічне існування, задоволення матеріальних, духовних та деяких інших потреб.

Політичні права – можливості людини і громадянина брати участь у громадському та державному житті, вносити пропозиції про поліпшення роботи державних органів, їхніх службових осіб та об’єднань громадян, критикувати вади в роботі, безпосередньо брати участь у різних громадських об’єднаннях.

Економічні права – можливості людини і громадянина, що характеризують участь у виробництві матеріальних благ.

Соціальні права – можливості людини і громадянина із забезпечення належних соціальних умов життя.

Екологічні права – права людини і громадянина на безпечне екологічне середовище.

Культурні права – можливості доступу людини і громадянина до духовних цінностей свого народу (нації) та всього людства.

Самостійна робота учнів.

Працюючи з текстом ІІ розділу  Конституції України, розподіліть статті згідно з даною класифікацією.

Очікувані відповіді:

Громадянські (особисті)права	Політичні права	Соціально-економічні права	Екологічні права	Культурні права
Право на життя	Ст.15,34,36,39,40	Ст.41-50,53	Ст.50	Ст.54

 Використовуючи метод «Коло ідей» дайте відповідь на питання: Чому права і свободи людини  закріплені в Конституції України і називаються основними?

Очікувані відповіді: Перелік  конституційних прав і свобод не є вичерпним, інші права, які ми реалізуємо в житті (права дітей, учнів, споживачів тощо), містяться у відповідних законах.

Постановка  учителем проблемного питання : Чи можлива повна реалізація прав і свобод людиною і громадянином без виконання обов’язків?

 Які основні обов’язки громадян закріплені Конституцією України.

1) Пояснення учителя.

Обов’язок – об’єктивно обумовлена вимога держави до людини діяти чітко визначеним у законі чином або утримуватися від здійснення певних дій.

Конституція встановлює вичерпний перелік обов'язків людини і громадянина:

- обов'язок громадян захищати Вітчизну, її незалежність і територіальну цілісність (ст. 65);

- обов'язок громадян шанувати держані символи України (ст. 65);

- обов'язок громадян відбувати військову службу, відповідно до закону (ст. 65);

- обов'язок кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66);

- обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67);

- обов'язок громадян щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік, у порядку встановленому законом (ст. 67);

- обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття (ст.51);

- обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків (ст. 51);

- обов'язок кожного отримати повну загальну середню освіту (ст. 53);

- обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших громадян (ст. 68).

Конституція України підкреслює, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Класифікація обов’язків.

Назва статей	Приклад статей
Фізичні	Ст.51.
Особисті	Ст.68,53.
Культурні	Ст.66.
Економічні	Ст.67.
Політичні	Ст.65,68.
Екологічні	Ст.66.

6. Як реалізувати та захистити права і свободи.

1) Пояснення учителя.

Водночас із прийняттям Конституції України був створений механізм її реалізації, зокрема й щодо практичного втілення передбачених прав, свобод та обов’язків.

Правовий механізм – сукупність різних гарантій і дій, відповідний процес, завдяки якому громадяни, що мають певне право, свободу чи обов’язки, досягають цілей, інтересів, благ, передбачених нормами Конституції.

Механізм реалізації прав, свобод і обов’язків передусім складається з гарантій їх забезпечення. Гарантії – це такі зобов’язання держави, які сприяють здійсненню прав і свобод людини, забезпечують її охорону.

Першочерговим напрямком реалізації прав і свобод є необхідність навчати громадян захищати свої права. Саме тому Конституція України надає право будь-якими , не забороненими законом, засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а ст.57 гарантує право знати свої права і обов’язки, вважає нечинними закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов’язки громадян, але не доведені до відома населення. Функції захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні покладаються на:

1)адвокатуру;

2)органи прокуратури;

3)суду;

4)СБУ;

5)органи внутрішніх справ;

6)недержавні правозахисні органи.

Відповідно до ст.102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальній цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина, а згідно зі ст.116 Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Громадський контроль покладається та може здійснюватися політичними партіями, масовими демократичними об’єднаннями, засобами масової інформації, органами місцевого самоврядування.

2) Демонстрація електронної презентації  «Міжнародно – правововий механізм захисту прав і свобод людини».

7. Розв’язання проблемного питання.

Очікувані відповіді: Основні права громадян нерозривно пов’язані з їхніми обов’язками. Щоб людина могла успішно реалізувати свої права, отримувати від суспільства певні матеріальні й духовні блага, вона повинна виконувати покладені на неї обов’язки, віддавати суспільству свою працю, свої зусилля, піклуватися про державні та громадські справи.

IV. Підсумки  уроку.

1.     Рефлексія.

1). Що нового ви дізналися на уроці?

2). Чи корисний для вас  цей матеріал?

3). Де ви зможете використати отримані знання?

2. Узагальнення.

1) Чи важливе виконання людиною і громадянином своїх конституційних обов’язків?

2) Як вони пов’язані з реалізацією прав і свобод самої особи чи інших осіб?

Дистанційне навчання 2020-2021

Тема : Конституція – основний закон держави.

        Темою нашого уроку є «Конституція – основний закон держави».

     Після сьогоднішнього уроку ви дізнаєтесь, що таке Конституція, коли

     була прийнята Конституція України, зумієте пояснити ознаки Конституції 

     України та чому вона є Основним Законом України, зможете назвати 

     повноваження Конституційного Суду України, продовжите вчитися працювати

      з нормативно – правовими актами, закріпите навички роботи в групах; дасте

      власну оцінку важливості законів у нашому житті.

                              Вивчення нового матеріалу:

        План уроку:

    1. Основний закон держави.

    2. Структура Конституції України.

                                 1.     Основний закон держави.

З проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року постала необхідність прийняття нової конституції.

Слово «конституція» в перекладі з латини означає «устрій», «установлення». Згодом так став називатися звід основних законів держав. За часів давньоримської імперії важливі державні акти іменувалися конституціями. 1710 р. гетьман Пилип Орлик розробив «Пакти та Конституції законів та вільностей Війська Запорозького», який часто називають Конституцію Пилипа Орлика. Зміст цього документа був досить демократичним, але реальної сили він не набув, оскільки, ставши гетьманом, П. Орлик жив у вигнанні.

Конституція США є найдавнішою офіційною (1787p.) з нині діючих конституцій у світі, і її недаремно називають юридичною біблією.

Як ви гадаєте, чому для держави так важливо мати свою Конституцію?  (Відповіді учнів)

Конституція визначає головний порядок у державі та права її громадян.

   Таким чиниом, Конституція - Основний закон держави, нормативно-

  правовий акт вищої юридичної сили, що приймається в особливому порядку

  та регулює найважливіші суспільні відносини.

                              2.   Структура Конституції України.

         Конституція – це Основний Закон держави, який установлює життя суспільства

         й державного устрою, що має найвищу юридичну силу. Конституція – це 

          гордість країни, день її прийняття вважається великим святом.

    28 червня 1996 року була прийнята нова Конституція України.

                               Будова Конституції

        Конституція має таку  структуру:

    Основна частина Конституції містить 15 розділів 161 статтю.

    Розділ І.  Загальні засади.

    Розділ II.   Права, свободи та обов'язки людини і громадянина.

    Розділ III. Вибори. Референдум.

    Розділ IV. Верховна Рада України.

    Розділ V.   Президент України.

    Розділ VI. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади.

    Розділ VII. Прокуратура.

    Розділ VIII. Правосуддя.

    Розділ IX. Територіальний устрій України.

    Розділ X. Автономна Республіка Крим.

    Розділ XI. Місцеве самоврядування.

    Розділ XII. Конституційний Суд України.

    Розділ XIII. Внесення змін до Конституції України.

    Розділ XIV. Прикінцеві положення.

    Розділ XV. Перехідні положення.

    У грудні 2004 року до Конституції були внесені певні зміни і доповнення.

     Завдання для опрацювання:

     Записати назви розділів Конституції; зазначити кількість статей у кожному 

    розділі.

                                  Поділ державної влади в Україні:

Згідно з Конституцією України (ст. 6) державна влада в Україні здійснюється на

 засадах її поділу на:

1. законодавчу;

2. виконавчу;

3. судову.

Закріплення вивченого матеріалу

Визначте, до яких гілок влада належать наведені у переліку органи влади. (Законодавчу, виконавчу, судову.)

1. Конституційний суд.

2. Президент України.

3. Міністр фінансів України.

4. Верховна рада України.

5. Київська міська державна адміністрація.

6. Гайсинська  міська рада.

7. Військовий суд Вінницького гарнізону.

Правовий диктант (так або ні)

1. Конституція в перекладі означає «закон».

2. Конституція була прийнята 28 червня 1996 р.

3. Конституція містить 18 розділів?

4. Чи має Конституція найвищу юридичну силу?

5. Чи існують у Конституції перехідні положення?

6. Розроблений П. Орликом документ мав назву «Пакти та Конституції законів та вільностей Гетьманської України»?

7. Державна влада в Україні поділяється на 2 гілки.

8. Чи належить Верховна Рада до законодавчої влади?

9. Чи приймає Верховна Рада фінансовий план держави?

10. Чи належить Конституційний суд України до виконавчої влади?

11. Чи належить президент України до судової гілки влади?

12. Згідно з Конституцією Україна є суверенною і незалежною державою.

Відео: "Навіщо потрібна Конституція.", "Що таке Конституція.", "Як створюється Конституція."

                       Підведення підсумків:

     Сьогоднішній урок був присвячений Конституції України. І закінчити його я 

   хочу словами видатного українського мислителя В‘ячеслава Липинського, який

   усе своє життя присвятив розбудові української державності. «Ніхто нам не 

   збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації,

   коли ми самі нацією не схочемо бути». Ви – громадяни України, вам належить її

   майбутнє. Саме вам утілювати в життя мрії і сподівання попередніх поколінь. 

   Можливо, хтось із вас також стане творцем Конституції України – додасть нову 

   важливу статтю до цього головного документа країни.