ТЕМА: Поняття і види робочого часу.

& Пригадайте: Вкажіть сторони та зміст колективного та трудового договорів.
                                Вивчення нового матеріалу:

Час, протягом якого працівники виконують доручену їм роботу, називають робочим.

  Законом встановлено такі види тривалості робочого часу :

- нормальна тривалість ;

- скорочена тривалість ;

- неповний робочий час ;

- ненормований робочий день ;

- робота в нічний час ;

- надурочні роботи.

           Нормальна тривалість робочого часу працівників не може первищувати 40 годин на тиждень незалежно від форм власності підприємства, де він працює.

Більшість працівників має п´ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. На тих підприємствах, де запровадження п´ятиденного тижня є не­до­ціль­ним – встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

s Ким встановлюється кількість робочих днів тижня ?

 П´ятиденний або шестиденний робочий  тиждень встановлюється  робо­тодавцем  спільно з профспілковим комітетом  з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з органами  місцевого са­­мо­­вря­ду­ван­ня. Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами – внутрішнього трудового  розпорядку роботодавцем за погодженням з проф­спіл­ко­вим комітетом підприємства.  

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників (як при 5 -, так і при 6-денному )  робочому тижні скорочується на одну годину.

Види робочого часу:

 Законодавством передбачено скорочену тривалість робочого часу для пра­цівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці (робота під землею в шахтах, ливарних цехах, на хімічних виробництвах, рентгенівських кабінетах ...) Для збереження здоров¢я таких категорій  працівників запроваджено  ско­рочену тривалість  робочого тижня – не більше 36 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу і для ряду інших працівників – диспечерів, учите­лів, лікарів, робота яких пов¢язана  з великим навантаженням. Для неповнолітніх пра­­­цівників до 16 років тривалість робочого тижня не може перевищувати 24 го­ди­ни,  а для працівників віком  16-18 років – 36 годин.

  Нічним часом є час з 22 години до 6 години.

  Право на скорочений робочий час передбачено законом. Власник під­приємст­ва зобов¢язаний  його дотримуватися, незалежно від будь-яких умов. При цьому зарплата  працівникам не повинна зменшуватися.

 Неповний робочий час означає, що працівник працює менше нормальної три­­валості робочого тижня  (тобто менше сорока­годинного робочого тижня). Неповний робочий час може встановлюватися за погодженням між працівни­ком і  роботодавцем. При цьому тривалість його не повинна бути меншою, ніж по­ло­вина  нормальної тривалості  робочого дня.

  Термін "ненормований робочий день" зовсім не означає, що працівники, для яких він встановлений, повинні  працювати необмежений час. Загальна трива­лість роботи і для таких працівників не може перевищувати 40 год на тиждень з відповідним розподілом цього  часу на 5 чи 6 робочих днів. На них повністю поширюються правила внутрішнього  трудового розпорядку. Залучення до ро­бо­ти понад норму робочого дня не перетворює цей робочий день у подовжений. Роботодавець не може постійно залучати працівників до роботи за межами нормального робочого дня. Але, якщо така необхідність виникла, то працівник зобов¢язаний виконати без будь-якої додаткової оплати роботу за межами робочого дня. 

 Надурочними вважають роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи  лише у виняткових випад­ках, що визначаються законодавством, а саме :

    -  при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, відвернення гро­мадсь­кого або стихійного лиха, виробничої аварії і усунення її наслідків;

    -  при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газо­постачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв´зку;

    -  при необхідності закінчити почату роботу, яка не могла бути закінчена в нормальний робочий час внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва, коли припинення її може попсувати майно чи викличе зупинення робіт для значної кількості працівників;

  - при виконанні вантажно-розвантажувальних  робіт для недопущення простою транспорту і скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

  - для продовження роботи при нез´явленні працівника, коли робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець повинен негайно вжити заходів для заміни змінника на іншого працівника.

   sКого забороняється залучати до надурочних робіт ?

     До надурочних робіт забороняється залучати такі категорії працівників:

- вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

- осіб, молодше 18 років;

         - працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і ПТУ без відриву від виробництва в дні занять.

    Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину–інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою.

  Надурочні роботи можуть проводитися лише з дозволу профспілкового комі­тету підприємства. Вони не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

   Конституція України (ст. 45) і Кодекс законів про працю України в числі основних трудових прав працівників передбачають право на відпочинок. Таке право забезпечується, з одного боку, законодавчим обмеженням тривалості робочого часу, з іншою, - чіткою регламентацією видів часу відпочинку і порядку їх надання.
Завдання учням: опрацювати тему та законспектувати основні визначення.